Операція «Хаскі»

Page last edited 3139 днів тому
Матеріал з Медаль за Честь
Jump to navigation Jump to search
Початок. Повітряний десант

Сицилійська опера́ція або Операція «Хаскі» (англ. Operation Husky) — фактичне відкриття ІІ-го фронту союзниками влітку 1943-го року у ІІ-й світовій війні.

Опис[ред. | ред. код]

Це одна з перших масштабних військових операцій за часів Другої світової війни, що була проведена американськими та британськими військами з висадки морського та повітряного десанту на італійський острів Сицилія. З початком цієї операції західні союзники розпочали Італійську кампанію на Середземноморському театрі воєнних дій.

Операція «Хаскі» розпочалася в ніч з 9 на 10 липня й тривала 6 тижнів до 17 серпня 1943. З оволодінням стратегічно важливим островом англо-американці значно покращили свої позиції на Середземному морі, звільнили морські транспортні артерії, підготували надійний плацдарм для вторгнення на Апеннінський півострів та прискорили падіння фашистського режиму Беніто Муссоліні.

Перебіг[ред. | ред. код]

Учасники[ред. | ред. код]

Сили союзників складалися, в основному, з американських, британських і канадських частин і підрозділів. Деякі інші країни антифашистської коаліції також виділили повітряні і морські війська для проведення операції. Американські війська були представлені 7-ю армією США. 8-ю британську армію підтримувала 1-я канадська піхотна дивізія, яка була частиною 1-ї канадської армії, котра базувалася в Англії.

Командувачем угруповання військ був генерал Дуайт Ейзенхауер. Генерал Харольд Александер очолив сухопутні війська, зібрані в 15-ю групу армій, куди увійшли 8-а британська армія генерала Бернарда Монтгомері і 7-я армія США під керівництвом Джорджа Паттона [1]. Загальна чисельність військ союзників становила 470 000 осіб.

Острів оборонявся 6-ї італійською армією генерала Альфредо Гуццоні, у складі 12-го і 16-го корпусів берегової охорони, чотирьох фронтових дивізій, 14-го німецького танкового корпусу та інших армійських підрозділів.

Всього на Сицилії перебувало 300 000 італійських і 40 000 німецьких солдатів, щонайменше 147 танків і близько 220 одиниць артилерії. Італійці незабаром прислали додатково 12 000 солдатів і 91 танк.

Планування операції[ред. | ред. код]

На початку 1943 року керівники країн-союзниць прийшли до висновку, що в цьому році вдале вторгнення у Францію не можливе. Тому було вирішено висадитися на італійському острові Сицилія, використовуючи війська, що брали участь в Північноафриканській кампанії, яка наближалася до переможного кінця.

Основними цілями операції були очищення Сицилії від військ Осі, видворення їх флоту з сицилійських вод та забезпечення вільного плавання союзного флоту в Середземному морі, а також чинення тиску на режим Муссоліні і, можливо, виведення Італії з війни. Захоплення Сицилії відкривав можливість висадки в самій Італії, але в той момент це питання союзниками не обговорювалося: американці не хотіли брати участь у будь-якої операції, яка могла б відстрочити висадку у Франції.

Були розглянуті два можливих плану операції. Згідно з першим, передбачалося висадити дві армії на заході і на сході Сицилії, щоб потім просуватися в центр острова і оточити війська противника. У цьому випадку війська Осі на Сицилії були б не тільки оточені, але і знищені. Цей план був дуже ризикованим, оскільки дві армії позбавлялися можливості підтримувати один одного і могли бути знищені поодинці. Хоча в Північній Африці італійські війська показали себе досить слабким противником, але тут вони могли являти собою серйозну загрозу, оскільки захищали свою країну.

Інший план передбачав висадку двох союзних армій недалеко один від одного з наступним просуванням вглиб острова. При цьому виключалася б можливість оточення військ противника.

Зрештою командування союзників вибрало цей план як менш ризикований.

7-я армія мала висадитися в затоці Джели на південь від центру Сицилії: 3-я піхотна дивізія і 2-я бронетанкова дивізія висаджувалися на захід від Ликаты, 1-а піхотна дивізія — в центрі затоки, 45-я піхотна дивізія схід Скоглитти. 82-я повітряно-десантна дивізія повинна була бути викинута за лінію ворожих укріплень в Джели і Скоглитти. Довжина прибережної смуги, яку належало зайняти 7-ї армії, становила близько 50 кілометрів.

8-я армія мала висадитися в південно-східній Сицилії: 30-й корпус висаджувався по обидві сторони від мису Пассеро — в самій південно-східній частині острова, в той час як 13-й корпус повинен був висадитися на північ в затоці Ното біля Аволы. Довжина смуги, відведеної для висадки 8-ї армії, також становила 50 кілометрів. Таким чином, між двома арміями утворювався розрив в 40 кілометрів.

Обом арміям було наказано після висадки зблизитися і убезпечити більшу частину прибережної території. Потім 8-я армія повинна була попрямувати на північ по східному узбережжю аж до Мессіни, а 7-я армія прикрити фланг 8-ї армії і очистити іншу частину острова.

Відволікаючі операції і їх роль[ред. | ред. код]

Відповідно до цих пір існує версії, для того, щоб ввести в оману противника, англійська розвідка провела дві вдалі операції: операцію «Мінсміт» («М'ясний фарш») (близько узбережжя Іспанії був підкинутий труп у формі англійського офіцера, при якому був портфель з «секретними» документами, згідно з яким союзники повинні висадитися не в Сицилії, а в Греції) і операцію «Бримстон» («Самородна сірка») (англійська контррозвідка захопила і перевербувала агента військової розвідки адмірала Канаріса, який був посланий з фальшивим документом про нібито майбутнє захоплення союзниками Сардинії в Болгарії, де він був «зданий» німцям).

Пізніше з'явилася версія, що спростовує попередню , згідно якої сам Канаріс за погодженням з союзниками представив Гітлеру нібито справжні повідомлення своїх агентів про майбутню висадку військ союзників у Греції та Сардинії. Гітлер повірив Канарісу і вивів з Сицилії десять дивізій. В результаті на момент висадки союзників в Сицилії залишалися лише німецькі п'ятнадцята моторизована дивізія і дивізія «Герінг» (в ній було всього лише два батальйони, що складалися з роти астматиків, кульгавих і грижників), чотири італійські пошарпані дивізії і шість дивізій берегової оборони, що взагалі не мали важкого озброєння.

В дійсності вирішальну роль у тому, що союзникам вдалося легко взяти Сицилію і вибити Італії з війни, відіграв наступ Червоної Армії: наступ німецьких військ на східному фронті, що почаловся за п'ять днів до початку операції союзників по захопленню Сицилії, а вже через тиждень після початку німецького наступу Червона Армія перейшла в наступ в районі Орла, і десять дивізій, які Гітлер за порадою Канаріса вивів з Сицилії, були послані ним на східний фронт.

5 Аеродром 001 ДеЛізл Вхід.png

У грі[ред. | ред. код]

У грі Medal of Honor: Allied Assault Breakthrough ДРУГА велика місія після Тунісу

В англійській вікі описана за іншими іграми і досить стисло. Ми ж за основу візьмемо Medal of Honor: Allied Assault Breakthrough

Складається із завдань

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Про висадку армії Паттона згадує лейтенант Філіпс, коли розповідає Джону Бейкеру плани по диверсії на аеродромі

en:Operation Husky