AB 41

Page last edited 3101 день тому
Матеріал з Медаль за Честь
Jump to navigation Jump to search
Autoblinda-AB-41-401.jpg

Autoblinda 41
Країна
Icon Italy.png
Італія


Icon Germany.png
Третій Рейх
СФРЮ
Хорватія
Використовується Бойова маса, т 7,518
Екіпаж, 4 чол.
Історія
Кількість випущених, шт близько 550
Розміри
Довжина корпусу, мм 5200
Ширина корпусу, мм 1920
Висота, мм 2480
Бронювання
Лоб корпусу (верх), мм/град. 9/23
Лоб корпусу (низ), мм/град. 9/45
Борт корпусу (верх), мм/град. 9/30
Борт корпусу (низ), мм/град. 9/0
Корми корпусу (верх), мм/град. 9/20
Корми корпусу (низ), мм/град. 9/40
Днище, мм 6/90
Дах корпусу, мм 6/90
Лоб башти, мм/град. 18/16
Маска гармати, мм/град. 18/цил.
Борт башти, мм/град. 9/20
Корми вежі, мм/град. 9/16
Дах вежі, мм 6/90
Озброєння
Калібр і марка гармати 20-мм Breda 35
Довжина ствола, калібрів 65
Боєкомплект гармати 456
Кути ВН, град. -10°...+20°
Кути ГН, град. 360
Кулемет(и) 2 × 8-мм Breda 38
Рухливість
Тип двигуна рядний 6-циліндровий карбюраторний рідинного охолодження
Потужність двигуна, к. с. 80
Модель двигуна SPA Abm
Швидкість по шосе, км/год 76
Швидкість по пересіченій місцевості, км/год 38
Запас ходу по шосе, км 400
Питома потужність, к. с./т 10,6
Долав стінку, м 0,3
Подоланний брід, м 0,7



Autoblinda 41 (скор. AB 41 або AB41) — італійський бронеавтомобіль періоду Другої світової війни.

Історія створення і застосування[ред. | ред. код]

Розробка[ред. | ред. код]

Розроблений фірмами Ансальдо (Ansaldo) і Фоссаті (Fossati) як подальший розвиток попередньої моделі Autoblinda 40.

Індекс 41 в офіційному найменуванні машини відповідає 1941 року її розробки і прийняття на озброєння італійської Королівської армії (іт. Regio Esercito, Реджіо Езерчіто).

Головним удосконаленням цієї модифікації стало встановлення в башті 20-мм танкового варіанта автоматичної гармати Cannone-Mitragliera da 20/65 modello 35 виробництва фірми «Бреда», що різко підвищив вогневу міць бронеавтомобіля як проти легкоброньованих, так і проти незахищених цілей, що відкрито стоять.

Виробництво[ред. | ред. код]

Серійне виробництво AB 41 тривало аж до 1943 року включно, за весь час було випущено близько 550 машин. Після капітуляції Італії Вермахт конфіскував 37 (або 57, згідно з іншими джерелами) бронеавтомобілів цього типу і ще не менше 20 (також зустрічаються інші цифри, наприклад 120) було побудовано вже на замовлення німецької окупаційної адміністрації.

На німецькій службі машина мала позначення Panzerspähwagen AB41 201(i). У складі Реджіо Езерчіто і Вермахту AB 41 застосовувалися на Балканах, в Північній Африці, південному фасі радянсько-німецького фронту і безпосередньо в Італії. Кілька машин було передано німцями хорватським усташам, частина з них була захоплена югославськими партизанами і застосовувалася ними в боях.

Бронеавтомобіль Autoblinda 40, який надійшов на озброєння Реджіо Эзерчито, виявився досить непоганою машиною, однак з одним дуже істотним недоліком — його озброєння було чисто кулеметним гвинтівкового калібру, що робило вкрай скрутною боротьбу навіть проти легкоброньованої ворожої техніки. Тому після невеликої серії AB 40 на його шасі була встановлена адаптована (слабше броньована, але значно більш легка) башта з 20-мм гарматою від легкого танка L6/40. Це дозволило машині успішно боротися з легкими танками, бронетранспортерами і бронеавтомобілями противника, також підвищилася і вогнева міць проти відкритої живої сили.

Оцінка[ред. | ред. код]

В результаті італійські збройні сили отримали повноцінний бронеавтомобіль, придатний для вирішення всіх завдань, що стоять перед машинами такого класу. У порівнянні з іноземними зразками AB 41 був цілком на рівні, деякою слабкістю було бронювання — 9-мм листи без значних кутів нахилу. Британські бронеавтомобілі в Північній Африці при близьких кутах нахилу броні мали значно більшу товщину, а німецькі — при близькій або кілька більшій товщині володіли значними кутами нахилу.

Вночі проглядається лише силует, але бульш усього, що це саме адаптована залізнична версія
  • З технічної точки зору Autoblinda 41 являла собою повнопривідне броньоване шасі з індивідуальною підвіскою кожного колеса.
І ось бронеавтомобіль вже палає
  • Двигун розташовувався в задній частині машини, яка мала два поста управління і двох водіїв, що дозволяло швидко змінити напрям руху, не витрачаючи часу на розворот.
  • Крім гармати і спареного з нею 8-мм кулемета «Бреда», ще один такий кулемет монтувався в корпусі ззаду для обстрілу кормового сектора.
  • Модифікація AB 41 Ferroviaria додатково оснащувалася навісною ходовою частиною для руху по залізничному полотну, не втрачаючи своїх можливостей по «звичайному» переміщенню. Цей варіант використовувався в основному на Балканах як патрульна машина в протипартизанських діях.

Завдяки гарній прохідності і непоганому запасу ходу AB 41 вдало застосовувалися в Лівії і Тунісі як для розвідки, так і для несподіваних ударів по транспортних колонах союзників.

В якості подальшого розвитку конструкції велися роботи по озброєнню бронеавтомобіля 47-мм гарматою (варіант Autoblinda 43), але внаслідок капітуляції Італії їх результатами скористалася вже німецька окупаційна адміністрація. Для цієї модифікації був створений вдосконалений двигун потужністю 108 к. с., який знайшов застосування в останніх серійних Autoblinda 41. Цей варіант отримав позначення Autoblinda 41/43.

У грі[ред. | ред. код]

Medal of Honor: Allied Assault Breakthrough[ред. | ред. код]

  • Спочатку протагоніст має розстріляти з гармати такий автомобіль, що рухається залізничною колією, при висадці в Сицилії.
  • Проте, найбільшого розмаху контакти з цим бронеавтомобілем досягають у місії Анціо: тут вам і перегони, і стрільби.


Виноски[ред. | ред. код]



en:AB 41es:AB 41